Мета музичного виховання дітей дошкільного віку
- виховання гармонійно розвинутої, естетично й творчо спрямованої
особистості дитини під впливом цінностей українського і світового
музичного мистецтва, розвиток загальної музикальності, здібностей
музичного виконавства і творчості, формування елементарних основ
музичної культури, домірної вікові музичної компетенції.
Музика дуже важлива в житті людини. Психологи кажуть, що музика допомагає пережити горе, смуток, депресію, музика приносить радість, музика допомагає налаштуватися на іншу хвилю, більш піднесену і духовну. Раніше дітей в сім'ях дворянства обов'язково вчили музиці, не всі з них добре грали на музичних інструментах, але, отримавши гарне музичне виховання - розбиралися в музиці і вміли її розуміти й цінувати. Батьки, які відповідають за духовний розвиток дитини, повинні вчити дитину розуміти музику. Це може відбуватися через навчання дитини музиці на різних музичних інструментах, а може бути і через розуміння музики. Добре, коли батьки вміють грати на якомусь музичному інструменті і самі люблять музику, якщо ж ні - то можна запросити до дитини викладача музики. Якщо батьки хочуть виростити культурну людину, то дитину обов'язково треба залучати до світу музики. При цьому обов'язково прислухайтеся до наступних порад.
ПОРАДИ ПРО МУЗИЧНЕ ВИХОВАННІЯ ДИТИНИ:
• Дорослі можуть виконувати з дитиною під веселу, ритмічну музику різні фізичні вправи. Музика створить необхідний енергетичний фон для дитини, допоможе дитині відчути ритм.
• Вмикайте спокійну, плавну музику, без слів під час виконання дитиною малювання, ліплення та ще коли дитина вчиться писати. Психологи встановили, що коли в першому класі вчителі включали класичну музику, в той час, коли діти вчилися писати,то рухи дітей ставали більш плавними і вони краще зосереджувалися на виконанні завдання.
• Частіше включайте музику і танцюйте з дитиною. Це чудово для виховання дитини. Дитина навчиться танцювати, добре рухатися під музику, відчувати ритм кожній мелодії, крім того, дитина за допомогою танцю спілкується з батьками без слів, що важливо для кращого взаєморозуміння.
• Можна запросити до дитини професійного викладача музики і перевірити, чи є у дитини музичний слух, здібності до навчання грі на музичному інструменті. Якщо є, і, ще, що дуже важливо, бажання грати, тоді можна навчати дитину музиці з викладачем. Якщо у дитини немає ніякої зацікавленості до гри на музичному інструменті, то не наполягайте, бо, інакше, це може викликати зворотну реакцію і дитина буде все життя згадувати про те, як її примушували грати на піаніно, лаяли і може відноситися до музики з відразою. Музичні здібності + добровільне бажання дитини грати!
• Не обов'язково вчити грати дитину тільки на піаніно, можна спробувати ніжну флейту, романтичну гітару, енергійні барабани, той музичний інструмент, що дитині більше до душі.
• Співайте дитині колискові пісеньки, співайте їх самі перед сном, а також ставте їх прослуховувати в професійному виконанні.
• Співайте з дитиною різні пісеньки, легкі для запам'ятовування, пісеньку «Крокодила Гени», «Вінні Пуха», інші пісеньки з мультфільмів. Якщо у Вас вдома є система караоке, чудово, тоді під музику можна співати найрізноманітніші пісеньки. Якщо ні, то можна співати під аудіодиск.
• Грайте з дитиною в музичні ігри, наприклад, крутіться з маленькою дитиною в ритмі вальсу, або грайте під музику в «Ладоньки-ладусі - де були - в бабусі» або під енергійну музику грайте гру «Спекли ми коровай - ось такої ширини - ось такої висоти» або «Ми їдем-їдем-їдемо в далекі краї - хороші сусіди - хороші друзі» або «Море хвилюється раз - море хвилюється два – море хвилюється три, фігура на місці замри» і.д.
• Можна вмикати певні мелодії для підтримування режиму дня, наприклад, колискові - сигнал для дитини, що пора йти спати, весела пісенька Вінні Пуха - пора їсти, інша мелодія - час ігор і т.п. Це особливо важливо для маленької дитини, яка не вміє говорити або погано говорить.
• Якщо дитина часто хворіє простудними захворюваннями, кашляє або у неї астма, то дитині обов'язково треба частіше співати або вчитися грі на флейті. Це
допомагає дітям впоратися з проблемами дихання, тримати певний ритм дихання.
• Музика допомагає, якщо у дитини мовні дефекти. У такому випадку, дитині найкраще частіше співати, це допоможе впоратися із заїканням, з мовними проблемами.
• Якщо дитина гіперактивна - їй треба частіше ставити слухати спокійну музику.
• Якщо у дитини щось болить, то можна дати їй послухати гарну мелодію без слів (звичайно ж не замість лікування), і погладжуючи хворе місце, примовляти «у сина (у дочки) не боли - біль, швидше йди».Цей старовинний спосіб заговорювання болю відволікає, заспокоює дитину, дає «знеболювальний ефект», а старші діти вже самі можуть так «заговорювати біль».
• Купуйте дитині музичні іграшки, найменшому - мелодійні брязкальця, потім музичних ляльок-неваляйок, музичних пупсів, дітям старшого віку - музичні іграшки поскладніше.
• Найчастіше слухайте з дітьми різну красиву музику: класичну - Моцарта, Чайковського, Гріга, Шумана, Шуберта та ін; етнічну, народні пісні; музику природи - спів птахів, звуки моря; м'який мелодійний спів; красиву романтичну музику без слів; красиві виразні оперні арії; джаз,блюз. Добре, коли дорослі слухають музику разом з дітьми, але можна періодично і залишати дитину наодинці з музикою.
• Розповідайте дитині про різних композиторів, про їх цікавих долі, а потім поставте послухати музику цього композитора. Розповідайте про різні музичні
інструменти, обов'язково супроводжуючи свою розповідь музичними коментарями.
• Навчайте дитину відчувати музику, підкажіть йому, що музика відображає настрій, нехай малюк сам підбере ту музику, яка відповідає його різним відчуттям і різному настрою. Це допоможе дитині навчитися швидко і правильно розбиратися в своїх почуттях і правильно слухати музику своєї душі.
• Музика може допомогти впоратися з горем, з бідою дитини. Психотерапевт Вайлет Оклендер розповідає історію про те, як пісня про вмираючого гусака допомогла маленькій дівчинці змиритися із загибеллю улюбленого кота.
• Веселі, енергійні мелодії допомагають дітям впоратися з почуттям страху.
• Існують різні музичні навчальні програми: навчання іноземної мови за допомогою пісеньок, навчання цифрам, буквам, правилам дорожнього руху і т.п. Такі програми також можна використовувати в музичному вихованні дитини.
• Виховуйте за допомогою музики уяву дитини, наприклад, попросіть дитину щось уявити під дану мелодію або намалювати ті образи, кольори, які виникають у дитини при прослуховуванні будь-якої мелодії.
• Ходіть з дитиною на різні музичні вистави. Можна пійти на балет «Лускунчик», «Спляча красуня», «Попелюшка». Дитині може бути важко буде висидіти його повністю - тоді можна подивитися хоча б частину. Можна ходити на мюзикли, дитячі музичні спектаклі, де багато танцюють і співають, в театр оперети.
• Подивіться з дитиною музичні фільми по телебаченню або на DVD, де також багато танцюють і співають. Наприклад «Мері Поппінс, до побачення», «Мама», «Синій птах», «Звуки музики», «Співаючі під дощем», «Серенада сонячної долини», мультфільми Уолта Діснея «Фантазія», «Попелюшка», «Спляча красуня», «Русалонька »,« Красуня і чудовисько »та ін., музичні мультфільми «Вовк і семеро козенят на новий лад», «Пластилінова ворона», «Коробка з олівцями», «Лускунчик», «Контакт», і т.д.
• Пояснюйте дитині, що музика - різноманітна і для кожного випадку існує своя музика: для радості і для смутку, для спілкування і для веселощів, для відпочинку і для роботи, і що важливо вміти підбирати музику відповідно до ситуації і настрою. Крім того, дитині обов'язково треба пояснити, що гучна музика може заважати іншим і що та мелодія, яка подобається дитині, необов'язково подобається і іншим. І ще, навіть якщо дитині дуже подобається музика, не варто, щоб музика звучала в будинку цілий день, інакше з джерела радості й вмиротворення вона швидко стане буденністю і її перестануть помічати.
У нашому дошкільному закладі велика увага приділється музично-естетичному розвитку дошкільників, як єдиній цілісній системі, в якій всі види музичної діяльності спрямовані на розвиток і виховання музичного сприймання, мислення, уяви і фантазії, творчої активності, ініціативи тощо.
Для вирішення цих завдань у закладі естетично оформлена музична зала для проведення музичних занять, свят, розваг. Наявний наочний дидактичний матеріал, дитячі музичні інструменти, іграшки, музично-дидактичні ігри, твори для слухання відповідно програми.
Навіщо дитині потрібна музика? На це запитання відповідають не тільки педагоги, а й батьки. Звісно, скажуть вони, ми хочемо бачити своїх дітей всебічно розвиненими, гармонійними особистостями. Але що саме приховується за цими словами? Загальне уявлення, звичайно, є у всіх, але у кожного своє.
Нині ситуація в дитячий музичній педагогіці нагадує вислів з однієї казки: „піди туди, не знаю куди”. Але ж деякі талановиті, творчі педагоги самі знаходять незвичайні, цікаві форми роботи з дітьми. Їх успіх у музичному вихованні пояснюється розумінням інтересів і потреб дитини.
Діти, в свою чергу, завдяки таким педагогам, розкривають свої серця, перетворюючись у ельфів, які розуміють „мову вітру і квітів”, а також „бачать музику” і „танцюють вірші”. Такі педагоги вносять у практику музичного виховання свій досвід, і батьки бажають віддати саме до них свою дитину.
А що робити іншим музичним педагогам, які хочуть дещо змінити у своїй роботі? Вихід є – потрібно навчитись працювати по-іншому, взяти за основу педагогіку, в якій не дитину пристосовують до методики, а методику до дитини.
Не можна ввечері лягти спати однією людиною, а вранці прокинутись іншою. Тому і неможливо усе змінити миттєво. Ключем до розвитку дитячої музичної творчості може бути система К.Орфа, основними тезами якої є:
— ставитися до дитини, як до особистості, поважати її та приймати будь-які її індивідуальні вияви;
— створювати на заняттях атмосферу гри.
Елементарне музикування з інструментами К.Орфа як одна з найцікавіших форм музичної діяльності дошкільників вже практикується муз керівниками в дитячих садках.
Захоплення дітей таким музикуванням, їх бажання грати та співати є настільки сильним, що вони не помічають тієї великої навчальної роботи, яка проводиться з ними в процесі музикування.
Добре розуміючи, що будь-яке музикування неможливе без попередньої копіткої роботи з оволодіння елементами музики, потрібно на кожному занятті поєднувати елементарне музикування з навчанням найпростіших елементів музичної мови. Проте головним є саме музикування, бажання дітей „спілкуватися” з музикою, співати та грати колективно, дістаючи від цього задоволення.
Головні завдання, які повинен ставити перед собою музкерівник на занятті:
— допомогти дітям увійти в світ музики, відчути і пережити її чуттєво;
— сприяти практичному засвоєнню музичних знань;
— створити передумови до формування творчого мислення;
— розвивати творчу уяву та фантазію дітей;
— формувати у дітей риси характеру, що сприяють самоствердженню особистості, самостійності та свободи мислення, індивідуальності сприйняття.
Ефектним є поєднання музичної педагогіки К.Орфа з сучасними методами дитячої музичної педагогіки. Допомагають у розв’язанні завдань виховання творчих музичних здібностей дітей два основоположних методи – метод активізації творчих здібностей дитини та метод моделювання музичної мови.
Метод активізації творчих здібностей – це керована педагогом дитяча творчість та створення умов для її вияву, що сприяє формуванню креативності та незалежності мислення.
Метод моделювання – це спосіб або механізм навчання дітей музичної грамоти. Моделюватись різними способами можуть ритмічні та звуковисотні відношення, темп, ритм тощо. Без використання моделювання надто складно навчати дітей елементів музичної грамоти.
Заняття з розвитку творчих музичних здібностей дітей слід проводити, поєднуючи два таких важливих розділи, як навчальне та творче музикування.
1. Навчальне музикування – це ознайомлення дітей з найпростішими елементами музичної мови та навчання дітей вмінню практично використовувати їх у роботі над формуванням звуковисотного слуху та метро ритму.
2. Творче музикування – це імпровізаційно-творча „гра в музику” в найрізноманітніших формах, поєднуючи музику, мову та рух. Мета цього музикування полягає в розвитку творчих здібностей дітей та їх навчання дії. Саме тому воно формою та змістом більшою мірою відповідає природі дітей дошкільного віку та принципам ігрових методик, наявних у світовій практиці.
Основними видами діяльності на заняттях з елементарного музикування є: спів, гра на дитячих музичних інструментах, мовно-ритмічні ігри та вправи, творчість у пластиці та русі.
Окремо потрібно розглянути такий розділ, як активне слухання музики. Сучасна дитяча музична педагогіка дедалі частіше рекомендує не просто пасивно слухати музику, а поєднувати сприйняття музики з будь-яким рухом. Слухати музику і одночасно і одночасно чути її, реагувати діями на окремі її елементи – метр, ритм, динаміку тощо – це і є активне слухання музики. Починати творчі музичні заняття можна з комунікативних ігор. Що таке комунікативні ігри? Це ігри для формування навичок спілкування дітей. Такі ігри допомагають не тільки створенню відповідної атмосфери на занятті, а й вирішують цілий комплекс педагогічних, моральних, та психологічних завдань. Це свого роду розминка, що залучає та заохочує всіх дітей до спільної діяльності. Багатим і мудрим джерелом таких комунікативно-рухливих ігор є український фольклор, як поетичний, так і музичний.
На музичному занятті дитині потрібно дати можливість бути самим собою. Дітям потрібна музика, а не розмови про неї. Хіба це не найважливіше?
Тому головним на музичних заняттях не є створення музичних шедеврів, а сам творчий процес. Творчість дітей тут розуміється як вміння і бажання зробити щось по-своєму. „Зіграй, станцюй, як ти хочеш”, — ці магічні слова відчиняють перед дитиною ворота у світ фантазії. Важливо співати, гратись, рухатись, придумувати, змінювати, слухати власне виконання та виконання інших дітей. Можливість зробити по-своєму (добре придумав, цікаво продемонстрував, гарно повторив) дає змогу дитині бути індивідуальною, неповторною.
Творче музикування допомагає грати багатопланово – грати і грати: грати на інструментах з елементами музики ( ритмом, тембром, динамікою), грати один з одним, розігрувати сюжети пісень, грати разом, створювати ту неповторну атмосферу спілкування, в якій всім затишно і весело.
Велику увагу на музичних заняттях приділяють музикуванню з використанням „звуків жестів”. Звукові жести – це гра звуками свого тіла: плескання, клацання, тупання, цокання. Ці „інструменти”, якщо їх можна так назвати, надані людині природою. Наприклад, на занятті діти пригадують невеличкий вірш, можна запропонувати його озвучити. На допомогу приходять „звучні жести”. Діти розуміють, що вірш можна декламувати і водночас плескати руками по колінах або клацати пальчиками першу частину, а другу тупати ногами. Можна лише уявити собі, скільки варіантів складають діти! цей вид музичної діяльності доступний, і важливо те, що він розвиває творчі здібності кожної дитини, особливо у взаємозв’язку з мовою і рухом.
Результатом творчої діяльності на занятті стають різні види імпровізації. Рухові, інструментальні, інтонаційно-мовні імпровізації та різні їх комбінації, правильно організовані муз керівником, допомагають практично вирішити питання, важливе для музичної педагогіки, — вчити і виховувати через творчість. Дитячі імпровізації є колективними. Вони дають можливість кожній дитині знайти своє місце, незалежно від рівня її музичних здібностей. Роль дитини може бути дуже невеликою, або й навіть простою. Але важливою є участь у музикуванні.
Окремо потрібно наголосити на музичних інструментах. Використовуючи звичайні, фабричні інструменти, потрібно використовувати також інструменти, виготовлені з природного матеріалу. Музичні іграшки допомагають дитині зрозуміти, звідки і як саме народжуються звуки. Ігровий світ можна озвучити звичайними ігровими інструментами. Наприклад, прокидається вранці сонечко – легеньке побрязкування на залізній паличці. Голос кікімори діти можуть показати, зігравши на звичайному свистку.
Творчо підійшовши до використання саморобних музичних інструментів, можна навіть озвучити якусь казку.
Ожин з видатних західних психологів А.Маслоу писав: „Ми мусимо вчити дітей бути творчими особистостями, здібними до сприйняття нового, а також до вміння імпровізувати”. Нам нині потрібно виховувати дитину, яка відчуває себе сильною, сміливою. У час швидких змін діти мають вірити в свої сили, не боятися пробувати і помилятися, варіювати, аж поки не буде знайдено правильне рішення.
