Логопедичне обстеження: 

теорія, практика, корекція

У батьків часто виникають питання: чи достатньо розвинене мовлення у дитини? Чи потрібна дитині допомога логопеда? Що можна зробити вдома, щоб покращити мовлення малюка? Логопедичне обстеження в домашніх умовах допоможе отримати на них відповідь.

Навколишній світ приходить в життя дитини поступово. Спочатку малюк знайомиться з найближчим оточенням вдома і в дитячому садку. Згодом коло знайомств і об'єктів пізнання розширюється, життєвий досвід дитини стає багатшим. Малюк завжди прагне до активної взаємодії з навколишнім світом, що призводить до виникнення безлічі запитань. Виникає питання: як допомогти дитині відкривати світ цікаво, щоб вона змогла відчути радість пізнання? Завдання не з легких. Воно ставитися насамперед перед найближчим оточенням дитини - перед батьками. Адже саме вони найкраще знають свою дитину, постійно спостерігають за нею, помічають найменші зрушення в розвитку. Самі ж батьки потребують дієвої допомоги фахівців, зокрема педагогів.

 Визначаємо рівень 

 мовленнєвого розвитку дитини. Теорія.

І так, для того, щоб забезпечити розвиток мовлення дитини, батьки повинні насамперед точно знати рівень розвитку дитини в цілому, і мовлення зокрема. Для цього потрібно визначити:

• чи вміє дитина узагальнювати предметний ряд і виділяти в ньому зайвий предмет;
• чи засвоїла дитина граматичний лад мови (узгодження слів за відмінками, числівника з іменником, використання прийменників, утворення множини від однини, використання зменшувально-пестливих суфіксів);
• стан фонематичного слуху (чи розрізняє дитина звуки, схожі за артикуляцією, але різні за звучанням, наприклад: т - д, с - з, п - б);
• рівень розвитку фразового та зв'язного мовлення;
• вміння виділяти і називати частини предмета, частини тіла живої істоти;
• рівень розвитку психічних процесів: мислення, уяви, уваги.

Звичайно ж, дорослий ставить ці питання собі, щоб їх з'ясувати. З дитиною ж він грає, підібравши необхідний матеріал для кожного з цих завдань.

Організовуючи обстеження мовлення дитини, батьки повинні дотримуватися певних правил:

• Проводити його слід за один раз, від початку і до кінця.
• Неодмінна умова - проводити обстеження тільки зі здоровою дитиною, і ні в якому разі не робити цього, якщо дитина недавно хворіла або у неї поганий настрій.
• Якщо дитя відмовляється продовжувати заняття або у нього гасне інтерес, обстеження варто припинити. Подальше обстеження потрібно буде почати з того розділу, питання, на якому зупинилися минулого разу.

Готуючись до заняття, батьки повинні потурбуватися про створення необхідних умов:

• Приміщення необхідно провітрити, в будинку має бути абсолютна тиша, а атмосфера - спокійна, доброзичлива.
• Для того, щоб налаштувати дитину на заняття, дорослий повинен завчасно завершити свої справи, щоб підготувати все необхідне для обстеження, допомогти синові або дочці спокійно завершити розпочату гру.
• Для того, щоб зосередити увагу дитини на занятті, потрібно також потурбуватися, щоб ні телебачення, ні телефонні дзвінки не перешкодили проведенню обстеження.

 Визначаємо рівень 

 мовленнєвого розвитку дитини. Практика.

• Батьки, які приділяють належну увагу розвитку свого малюка, знають, що будь-яке заняття з ним буде ефективнішим, якщо зробити його наочним. Ось і до початку обстеження потрібно підготувати відповідні предмети, картинки, іграшки.

​

• Проводити обстеження слід таким способом: один з дорослих спілкується з дитиною і, граючи з нею, з'ясовує питання, які його цікавлять, а другий фіксує відповіді малюка, записуючи кожне його слово. Дитині надається зразок правильної відповіді (наприклад, «одна лялька»), надалі дорослий пропонує слова для узгодження. Не виправляє, якщо дитина відповідає неправильно. Не підказує, якщо дитина мовчить. Не наполягає на відповіді. Просто той, хто фіксує відповіді, робить прочерк у своїй схемі, або записує те, що сказав малюк. За будь-яку відповідь дитини категорично забороняється лаяти або соромити її. Під час обстеження мовлення дитини будь-які спроби відповісти (навіть якщо дитині це не завжди вдається або відповідь її неправильна), потрібно обов'язково похвалити, підбадьорити малюка.

​

• Перед обстеженням власне мовлення дитини, слід обов'язково обстежити будову артикуляційного апарату. Для цього можна використати логопедичні ігри.

​

• Нижче до уваги батьків представлений лексичний матеріал для обстеження мовлення дитини в домашніх умовах, який допоможе визначити ступінь розуміння дитиною певних понять, рівень звукової культури, вміння користуватися граматичними формами і багато іншого.

 Визначення рівня узагальнення 

1. Назвати одним словом.

Ліжко, диван, стіл, стілець - це ...

Шапка, шуба, шарф, плаття - це ...

Лялька, пірамідка, м'яч, машинка - це ...

Чашка, ложка, тарілка, вилка - це ...

2. Виділити зайвий предмет. (Підготувати предмети або картинки із зображенням зазначених предметів, і розкласти їх по рядах для візуального визначення).

М'яч, піраміда, дзиґа, часник, кубик.

Виделка, ложка, ніж, годинник, чашка.

Сукня, футболка, шорти, сандалі, майка.

3. Виділити зайве слово.

Стіл, стілець, диван, яблуко, ліжко.

Лялька, м'яч, фломастер, піраміда.

Молоко, масло, стіл, хліб.

4. Назвати частини предмета.

Чайника. Шафи. Людини. Кота.

Визначаємо стану граматичного ладу мовлення 

Одна шапка - дві шапки;

один шуба - ...;

одна заєць - ...;

одне яблуко - ...

2. Утворення зменшувально-пестливих форм з використанням суфіксів:                                м'яч - м'ячик, кіт - ..., шапка - ..., дощ - ..., лист - ...

3. Використання прийменників.

Де живе ведмідь? (В лісі).

На що ти одягаєш шапку? (На голову); черевики? (На ноги); рукавички? (На руки).

Дорослий пропонує визначити місце розташування іграшки: на столі, під столом, за спиною, над столом.

4. Використання іменників у родовому відмінку.

Гра: «Чого не стало?» Дорослий виставляє п`ять іграшок. Дитина закриває очі. Дорослий ховає одну іграшку. Запитує: «Чого не стало?» (Не стало ведмедика).

 Вимова складних слів 

• Запропонуйте дитині повторити складні слова: вихователь, пірамідка, акваріум, велосипед, космонавт, ковбаса, пилосос, холодильник.

 Стан зв'язного мовлення 

• Запропонуйте переказати казку, розповідь. Визначте, чи вміє дитина складно, послідовно передавати сюжет прочитаного їй твору.
• Після проведеного обстеження батькам слід проаналізувати відповіді дитини і розробити стратегію для усунення недоліків в мовленнєвому розвитку дитини.

                                ​ Визначаємо рівень 

 мовленнєвого розвитку дитини. Корекція.

І так, після проведеного обстеження, проаналізувавши відповіді дитини, батьки повинні визначити заходи для усунення недоліків в мовленнєвому розвитку малюка.

​

• Щодня, спілкуючись з дитиною, необхідно звертати увагу на все, що її оточує. Наприклад: - Таню, що ти одягаєш? (Шапку, шарф, шубу, чоботи). Далі можна запропонувати назвати все це одним словом - одяг. Можна провести таку гру-завдання. «Я буду називати предмети, а ти піднімати руку, коли почуєш назву предмета, який відноситься до одягу. Олівець, плаття, шапка, дерево, рукавиця». Так звертається увагу малюка на те, що можна узагальнювати назви предметів, які відносяться до одягу, меблів, посуду, іграшок, транспорту тощо.

​

• Для вирівнювання граматичного ладу мови, а саме - утворення іменників за допомогою зменшувально-пестливих форм суфіксів, можна запропонувати дитині назвати предмет, істоту або імена лагідно (пестливо). Наприклад: сонце - сонечко, кіт - котик, мама - ненька, Марія - Марічка. Або ж так, як їх називають, коли вони маленькі: шапка - шапочка, стілець - стільчик.

​

• Для того, щоб дитина правильно використовувала прийменники, потрібно звертати увагу на розташування предметів, які оточують малюка. Наприклад, перед тобою стоїть стіл, біля тебе сиджу я, за тобою стоїть бабуся, ваза стоїть на столі.

​

• З метою навчання малюка узгодженням числівника з іменником, потрібно звертати увагу предмети під час рахунка: одна цукерка, дві цукерки. Слід постійно звертати увагу дитини на те, як вона говорить у повсякденному житті, виправляти її, пропонуючи зразки правильної вимови і побудови словосполучень. Такі словосполучення можна підібрати з різних лексичних тем: «Іграшки», «Одяг», «Посуд», «Меблі», «Транспорт» та інші, використовуючи зразок гри «Один - два». «Таня, я буду називати один предмет, а ти мені два». (Одна тарілка - дві тарілки, один ніж - два ножі ...) Після цього пробуйте давати дитині такі доручення: «Подай мені, будь ласка, дві ложки». «Скільки ложок ти принесла?» Вимагайте повної відповіді: «Я принесла дві ложки».

​

• Якщо у дитини порушена вимова складних слів, їй можна допомогти таким способом. Пропонуйте спочатку вимовляти односкладові слова: сік, дуб, син, ніс, стіл. Потім - двоскладові слова: рука, нога, палець. Потім - трискладові: машина, малина, дерево. Далі - двоскладові слова зі збігом приголосних: сонце, крапля, тканина; трискладові слова зі збігом приголосних в середині слова: картопля, сірники. Після засвоєння попередніх - чотирискладові слова: половина; чотирискладова слова зі збігом приголосних: космонавт, холодильник.

​

• Для того, щоб поліпшити зв'язне мовлення малюка, потрібно точно знати, які казки, оповідання, вірші слід читати його віковій групі. А після прочитання таких текстів, обов'язково ставити різні запитання за сюжетом, запропонувати переказати почуте. Якщо дитині важко, дати їй свій варіант переказу, переказати разом з нею.

     ​ Тест 

  на рівень розвитку мовлення дитини.

Батьки часто переймаються питанням: чи достатньо розвинене мовлення їх дитини та чи потрібна їй допомога логопеда? Щоб отримати відповідь, спробуйте самостійно оцінити рівень мовленнєвого розвитку дитини, використовуючи запропоноване експрес-тестування.

Покажіть дитині картинку, наприклад, кота. Нехай дитина уважно розгляне її та спробує описати, тобто розповісти, що вона бачить. Не треба ставити дитині навідні запитання. Нехай вона самостійно спробує свої сили в цій нелегкій справі.

Варіанти описів:

• Дитина мовчить, відмовляється від виконання завдання, або відповідь «не знаю» - 0 балів;
• «Кіт. Не знаю більше » – 1 бал;
• «Кіт. Він маленький. Він лежить» – 2 бали;
• «Це – кошеня, воно лежить. Кошеня біле і маленьке. Кошеня грається клубочком» – 3 бали;
• «На картинці намальоване кошеня. Воно маленьке, білого кольору. У нього є вуха, вуса, чотири лапи, хвіст.  Воно лежить. Кошеня грається клубочком» – 4 бали;
• «На картинці намальоване кошеня. У нього біле хутро, гострі вуха, довгі вуса та пухнастий хвіст. Воно лежить і грається блакитним клубочком з ниток. Йому весело, тому що воно посміхається. Це добре і веселе кошеня. Я б хотів також з ним погратись» – 5 балів.

Результат:

• 0-1 бал – низький рівень. У дитини погано розвинене зв’язне мовлення. Вам необхідно їй багато читати, спонукати до переказування.
• 2-3 бали – середній рівень. Мовлення дитини розвинене задовільно.
• 4 бали – достатній рівень. Мовлення розвинене добре. Однак слід збагачувати та розширювати  словниковий запас.
• 5 балів – високий рівень. У дитини – відмінний рівень мовленнєвого розвитку. Необхідно давати їй якомога більше творчих завдань.

​

     ​ Діагностика мовлення дитини 

  в домашніх умовах

Серед дошкільнят, як і серед школярів, завжди були діти з чітко вираженими мовленнєвими порушеннями. Порушення звуковимови в ранньому віці (від 1,5 до 2,5 років) пояснюється недостатнім загальним розвитком дитини, несформованістю артикуляційного апарату. Однак 4-5-річні діти самі починають помічати недоліки вимови і нерідко дуже болісно переживають це. Вони уникають слів з «важкими» звуками, соромляться говорити. Мовленнєві порушення залишають відбиток і на психічному розвитку особистості. Такі діти часто пасивні, нервові, погано контактують з оточуючими.

Починати логопедичну діагностику доцільно з бесід на знайомі для дитини теми: «Які у тебе є іграшки?», «Де ти був учора, що бачив?» тощо або запропонувати розповісти вірш, переказати добре відому казку.

З метою більш глибокого вивчення мовлення проводять спеціальне логопедичне обстеження. Для його проведення потрібно підібрати іграшки або малюнки, в назвах яких присутні складні для вимови звуки, які стоять на початку, в середині та в кінці слова. Наприклад:

• слова на звук [С] - сонце, велосипед, автобус;
• слова на звук [С'] - сім, сусід, лось;
• слова на звук [З] - замок, коза, хмиз;
• слова на звук [З'] - зяблик, поезія, колодязь;
• слова на звук [Ц] - цап, яйце, палац;
• слова на звук [Ц'] - ціль, оцінка, заєць;
• слова на звук [Ш] - шапка, кішка, душ;
• слова на звук [Ж] - жук, лижі, багаж;
• слова на звук [Ч] - черепаха, хлопчик, ключ;
• слова на звук [ШЧ] - щука, вощина, плащ;
• слова на звук [Л] - лампа, ялинка, дятел;
• слова на звук [Л'] - літо, пальма, учитель;
• слова на звук [Р] - риба, корова, помідор;
• слова на звук [Р'] - ряжанка, двері.

​

Таке логопедичне завдання можна використовувати для перевірки звуковимови дітей всіх вікових категорій. З метою посилення інтересу можна запропонувати малюкам самим виймати малюнки або іграшки з коробки або чарівного мішечка.

Для того, щоб уточнити, які саме звуки дитина вимовляє неправильно, їй потрібно поставити додаткові запитання таким чином, щоб у відповіді прозвучало слово з «проблемним» звуком. Наприклад, "Хто плаває у акваріумі?" - "Риба".

Вивчаючи мовлення дитини, можна також перевірити стан фонематичного слуху. Встановити, наприклад, чи помічає дитина правильну чи неправильну вимову у дорослих, чи усвідомлює, що сама припускається тієї чи іншої помилки. На цю тему на сайті є статті: Розвиток фонематичного сприймання, Ігри для аудіального розвитку дитини.

Дані проведеного логопедичного обстеження слід зафіксувати в спеціальному зошиті, куди потрібно внести перелік звуків, які дитина вимовляє неправильно, особливості вимови (пом'якшення вимови приголосних, відсутність звуку, звук-замінник - [С] - [Ш] (сиска - шишка) і т. д.)

Провівши таку логопедичну діагностику, можна отримати загальну картину стану звуковимови дитини і намітити шляхи усунення мовленнєвих порушень. Для швидкої логопедичної діагностики в домашніх умовах на сайті є експрес-тест: Тест на визначення рівня розвитку мовлення дитини. Окрім звуковимови, слід також обстежити стан граматичного ладу мовлення, зв'язного мовлення, обсяг словникового запасу тощо. Для цього читайте статтю: Логопедичне обстеження: теорія, практика, корекція

​