Ясла-садок № 8 "Іскорка" м.Каховка Херсонська область

 






Міністерство oсвіти і науки, молоді та спорту України

Дистанційна освіта на Класній оцінці
Педагогічна преса Національна дитяча гаряча лінія 5-й Міжнародний освітній онлайн-форум
Каталог детсадов Украины: отзывы родителей, полезные статьи о дошкольном воспитании, рекомендации психологов

Поради батькам майбутніх першокласників

Поради для батьків майбутніх першокласників

  • Не ставтеся до дитини як до маленької. Давайте їй посильну роботу вдома, визначте коло її обов’язків. Робіть це м’яко: «Ти в нас уже дорослий, ми можемо тобі довірити помити посуд».
  • Визначте загальні інтереси вашої сім’ї. Це може бути як спільний перегляд мультфільмів, так і розв’язання життєвих ситуацій, обговорення сімейних проблем.
  • Залучайте дитину до економічних справ родини. Поступово привчайте її порівнювати ціни, орієнтуватися в сімейному бюджеті. Наприклад, дайте гроші на хліб і морозиво, коментуючи ціну на той і на той товар.
  • Не сваріть, не ображайте дитину в присутності сторонніх осіб. Якщо на дитину скаржаться в її присутності, скажіть: «Дякую, ми обов’язково поговоримо на цю тему».
  • Навчіть дитину ділитися своїми проблемами, обговорюйте з нею конфліктні ситуації, що виникли з однолітками та дорослими. Щиро цікавтеся думкою дитини — лише так ви зможете сформувати в неї правильну життєву позицію.
  • Намагайтеся якомога частіше говорити з дитиною. Розвиток її мовлення — це запорука успішного навчання.
  • Відповідайте на кожне запитання дитини, лише так її пізнавальний інтерес ніколи не згасне.
  • Намагайтеся дивитися на світ очима вашої дитини, адже бачити світ очима іншого — основа взаєморозуміння.
  • Частіше хваліть дитину. На скарги про те, що щось не виходить, скажіть: «Вийде обов’язково, потрібно ще раз спробувати. Якщо тобі буде потрібна моя допомога, я охоче тобі допоможу».
  • Формуйте високий рівень домагань. І вірте, що ваша дитина зможе все, потрібно лише їй допомогти. Хваліть малюка словом, усмішкою, ласкою.
  • Не будуйте взаємини з дитиною на заборонах. Завжди пояснюйте причини своїх вимог, якщо можливо, запропонуйте альтернативу.
  • Любіть дитину, знаходьте радість у спілкуванні з нею.
  • Ваша повага до дитини — фундамент шанобливого ставлення дитини до вас у майбутньому.

 

Усе, що варто знати батькам про "НОВУ УКРАЇНСЬКУ ШКОЛУ"

 

Нова українська школа — це назва реформи загальної середньої освіти, яку зараз реалізовує Міністерство освіти і науки спільно з сотнями вчителів і управлінців з освіти по всій Україні.

Головна ідея Нової української школи — компетентнісне навчання. Це означає, що учні не просто набуватимуть знань, а вчитимуться використовувати їх на практиці й опановуватимуть навички. Школа має сформувати ядро знань, на яке накладатимуться уміння, як користуватися цими знаннями, цінності та навички.

Робота в команді. Значну частину навчального часу в НУШ присвячено роботі в групі. Причому школярі не просто разом розв’язуватимуть, наприклад, математичні приклади, а робитимуть проекти і спільно шукатимуть рішення проблем.

Дослідження і вміння вчитися. Навчання в НУШ побудоване на дослідженнях: дитина самостійно шукатиме відповіді на запитання, осмислюватиме вивчене, а вчитель допомагатиме їй у цьому. Тому в НУШ діти часто навчатимуться граючись. Діти опановуватимуть той самий навчальний матеріал, але в інший спосіб. А вчителю не потрібно буде більшість часу розповідати щось класу, стоячи біля дошки. Через гру — тобто моделювання ситуацій із додаванням руху, гумору й творчих завдань — учні зможуть дізнатись набагато більше.

Емоційний інтелект і вміння спілкуватися. Людина з розвиненим емоційним інтелектом розуміє власні емоції, керує ними й дослухається до відчуттів інших. Навчання цьому — одне з важливих завдань нової школи. Дітям пропонуватимуть висловлювати свої почуття і думки, слухати один одного, не робити іншим людям того, що їм неприємно тощо. Цьому навчатимуть під час ранкового кола — щоденної зустрічі, коли діти обговорюватимуть свій емоційний стан, власні думки, актуальні питання класного і шкільного життя або ж просто спілкуватимуться на цікаві їм теми.

Оцінювання в НУШ — спонукальне, а не каральне. Тобто вчитель за допомогою оцінки: фіксує, на якому рівні перебуває дитина, і показує ціль, до якої вона має прямувати. Тому в першому і другому класах не буде балів — замість них запропоноване вербальне оцінювання. Мета — оцінити поступ кожної дитини, а не її відповідність певному еталону. Кожна дитина отримуватиме винагороду за свої старання, розуміючи, що робить успіхи, а також матиме портфоліо особистих досягнень — добірку всіх поробок і творів, які вона виконувала на уроках.

Право на помилку. Помилка — це складова пізнання й дослідження. Тому в НУШ не каратимуть за помилки, а спонукатимуть дитину самостійно їх виправити. Відсутність страху помилки — запорука того, що дитина залишатиметься вмотивованою, навіть якщо їй щось не вдаватиметься.

Нове освітнє середовище. Серед обладнання класів мають бути парти-трансформери, які можна легко пересунути для роботи в групах. Крім того, буде нова навчальна техніка та розвивальні ігри. Традиційні «класні куточки» на стінах класів мають замінити, наприклад, поробки, виконані спільно з дітьми, чи матеріали, що спонукають дитину до роздумів — цікаві запитання, головоломки тощо. Разом з паперовими підручниками учні мають отримати електронні — тож не доведеться носити важкі книжки.

 

Підготовка дітей до школи

Одні вважають, що потрібно починати готувати малюка з трьох років, інші – за рік до вступу до школи. Але взагалі-то усе дошкільне життя дитини – це і є підготовка до школи. Найголовніше – не впадати в крайності. Не перестаратися із заняттями, викликавши заздалегідь відразу до вчення. Але і не пускати усе на самоплив, сподіваючись, наприклад, на вихователя дитячого саду.

Оцінити розвиток майбутнього першокласника можна самим. Спеціальні тести цілком доступні, але одна окремо взята методика не дозволяє повністю оцінити усі сторони розвитку дитини. Та все ж така перевірка покаже, над чим варто ще попрацювати.

Дитину вважають неготовою до школи, якщо вона:

  1. налаштована виключно на гру;
  2. недостатньо самостійна;
  3. надмірно збудлива, імпульсивна, некерована;
  4. не уміє зосередитися на завданні, зрозуміти словесну інструкцію;
  5. мало знає про навколишній світ, не може порівняти предмети, не може назвати узагальнювальне слово для групи знайомих предметів та ін.;
  6. має серйозні порушення мовного розвитку;
  7. не уміє спілкуватися з однолітками;
  8. не хоче контактувати з дорослими або, навпаки, занадто розв’язна.

Зазвичай, коли говорять про “шкільну” готовність малюка, мають на увазі головним чином його інтелектуальний розвиток. Але є ще одна, не менш важлива сторона. І пов’язана вона з психологічною підготовкою дитини. Ось на які моменти варто звернути увагу.

  • Важливо, щоб до школи у дитини був досить різноманітний досвід спілкування з незнайомими людьми – і дорослими і дітьми. Давайте малюкові можливість попрактикувати у встановленні нових контактів. Це може відбуватися в поліклініці, на дитячому майданчику, в магазині.
  •  
  • Деякі діти губляться, не маючи навички “виживання в натовпі” (зайдіть у будь-яку школу на перерві). В якості тренування час від часу можна узяти сина або дочку на великий розважальний захід, відвідати з ним вокзал, проїхатися в громадському транспорті.
  •  
  • Не секрет, що не завжди оточення доброзичливе і повне розуміння. Учіть дитину не розгублюватися, коли тебе критикують або – дитячий варіант – дратують. Готуйте її до того, що в школі вона може зіткнутися і з негативними оцінками своєї роботи. Тобто, удома важливо мати досвід і похвали, і осуд. Головне, щоб малюк розумів: критикуючи його, ви даєте оцінку не його особі в цілому, а конкретному вчинку. Прекрасно, якщо вироблена досить стійка позитивна самооцінка. Тоді на зауваження або на не занадто високу оцінку учителя дитина не образиться, а постарається щось змінити.
  •  
  • Важливо для дитини уміти висловлювати свої потреби. Удома оточення розуміє його з півслова або за виразом обличчя. Не варто чекати того ж від учителя або однокласників. Просіть малюка повідомляти про свої бажання словами, по можливості організовуйте такі ситуації, коли йому треба попросити про допомогу незнайомого дорослого або дитину.
  •  
  • У школі малюк нерідко потраплятиме в ситуації порівняння з однолітками. Значить, варто ще до школи постежити за ним в іграх, що включають момент змагання, конкуренцію дітей. Як він реагує на успіх інших, на свої невдачі і тому подібні ситуації?
  •  
  • Старайтеся, щоб дитина звикала працювати самостійно, не вимагала постійної уваги і заохочення з боку дорослого. Адже на уроці учитель навряд чи зможе приділити кожному однакову увагу. Поступово переставайте хвалити дитину за кожен крок в роботі – хваліть за готовий результат.
  •  
  • Привчайте малюка спокійно сидіти і працювати впродовж певного часу. Включайте в розпорядок дня найрізноманітніші заняття, чергуючи спокійну роботу за столом з рухливими іграми. Особливо це важливо для збудливої, рухливої дитини. Поступово вона звикне до того, що вищати і носитися можна в певний, “шумний” час. Тоді буде здатна і в школі дочекатися перерви.
  •  
  • З перших днів ваш першокласник почуватиме себе упевнено, якщо заздалегідь прищепити йому елементарні навички роботи на уроці. Наприклад, навчите правильно тримати олівець, орієнтуватися на сторінці зошита або книги, уважно слухати інструкцію і виконувати її, відлічувати потрібну кількість клітинок і т. д. – Варто пам’ятати ось ще про що. При вступі до загальноосвітньої школи дитина не зобов’язана уміти читати, писати або рахувати. Та все ж новий важливий період у своєму житті краще розпочинати з відчуття “Я можу робити ось це і це”, чим з відчуття “Я не умію нічого, що уміють інші діти”.

            

В СКІЛЬКИ Ж РОКІВ ПОТРІБНО ВІДДАВАТИ ДИТИНУ ДО ШКОЛИ?

Проблема готовності дитини до школи існувала, мабуть, завжди. Її намагаються. розв’язати вчені всіх країн. То в якому з ж віці краще йти до школи? Методи навчання вдосконалюють, сучасні діти розвиваються швидше… Може, не варто засиджуватися вдома – нехай краще йдуть навчатися раніше? Але, з іншого боку, якщо маленька дитина не готова, то чи не стане систематичне навчання занадто важким і чи не зашкодить здоров’ю? Адже діти, не готові до систематичного навчання, важче й довше пристосовуються до школи, у них частіше виникають негаразди в навчанні. Серед них значно більше тих, хто не встигає за програмою не тільки в початковій школі, а й у старших класах. Звідси й проблеми зі здоров’ям найперше – нервово-психічні порушення.


Уже наприкінці дошкільного віку в дитини формується бажання перейти до значущої діяльності, що стає передумовою, готовності до навчання.

Почувши від педагогів, що необхідними умовами готовності до школи є знання того і того, батьки у своїх стараннях не знають міри, а можливостей дітей не беруть до уваги. Іноді діти знають усі сузір’я, але не знають, на якій вулиці вони живуть. Важлива прикмета інтелектуальної готовності до школи – не просто розрізнені знання, уявлення про предмети і їхні властивості, а перш за все – вміння бачити зв’язки і закономірності, бажання дитини зрозуміти, що від чого і чому.

Дитину можна і треба вести в школу в тому віці, коли у неї сформувалися три сфери, що показують готовність дитини до школи:

  • інтелектуальна. Це дуже важливий показник, пов’язаний з розвитком уявних процесів – здатністю узагальнювати, порівнювати і класифікувати об’єкти, визначати причинно-наслідкові зв’язки і робити висновки.
  • мотиваційна. Не можна плутати просте бажання дітей ходити з різноколірним рюкзаком, красивими ручками і пеналом з дійсним прагненням до «серйозних» занять і «відповідальних» рішень.
  • сфера довільності, тобто коли дитина сприймає не лише те, що хочеться, але і те, що потрібно, а також уміння наслідувати правила і вказівки дорослого.

 

Тільки при сукупності цих трьох сфер дитину можна відводити в школу.

            

ДИТИНА ЙДЕ ДО ШКОЛИ. РАДОЩІ Й ТУРБОТИ

Часто доводиться чути: “Хто ж має готувати дитину до навчання у школі, хто відповідає за успішність у початкових класах – батьки, сім’я, вихователі дитячого садочка, вчителі, школа?” Більшість дошкільнят відвідує дитячі садки або ж підготовчі заняття при школах, ліцеях, гімназіях, і батьки зазвичай сподіваються на те, що дітей до школи підготують вихователі, вчителі. Проте, як показує досвід, жоден найкращий дитячий заклад – ані дитячий садок, ані початкова школа (підготовчі заняття) – не можуть замінити сім’ї, сімейного виховання.

ЯКЩО МАМІ ЦЕ НЕЦІКАВО, ЗНАЧИТЬ НЕ ПОТРІБНО І ДИТИНІ

У дитячому садку та на підготовчих заняттях дітям прищеплюють багато корисних навичок, навчають малювання, усного рахунку, письма і читання. Але якщо заняттями дитини не цікавляться в сім’ї, не надають їм належного значення, не заохочують до старанності, дитина теж починає ставитися до них недбало, не прагне працювати краще, виправляти свої помилки, долати труднощі в роботі.


Деяких дітей така неуважність батьків глибоко ображає, вони замикаються, перестають бути щирими й відвертими. І навпаки, інтерес батьків до справ дошкільнятка надає особливого значення всім досягненням дитини. Допомогу у подоланні перепон, які виникають під час виконання будь-яких завдань, наші діти завжди приймають із подякою – і це сприяє зближенню між батьками та дітьми.

Крок за кроком, проявляючи велике терпіння, йдіть разом зі своєю дитиною далі й далі стежиною знань, і з кожним наступним кроком відчуватимете міцніше підґрунтя. Допомагайте – це основне! І вогник пізнання нового, вогник цікавості, радості й щастя світитиме в дитячих очах…

            

ЯК ДОПОМОГТИ ДИТИНІ АДАПТУВАТИСЯ ДО ШКОЛИ

Літо швидко минуло, і от настав вересень. Для дитини настає зовсім нове життя, дo якого їй доведеться пристосовуватися. Фахівці вважають, що перші місяці в школі – найскладніший час у житті багатьох учнів. Як зробити так, щоб дитина почувалася комфортно в нових умовах, як допомогти адаптуватися?

Якщо ви знаєте, що ваш малюк складно пристосовується до нових умов, то обов’язково візьміть відпустку на пару тижнів. Тоді й адаптація минатиме значно легше: ви зможете раніше забирати дитину після уроків, не залишаючи її у групі продовженого дня і матимете час поговорити з нею про те, що сьогодні було в школі. Спочатку вам доведеться робити з першокласником уроки, а це дуже важливо, адже навчити дитину самоорганізації просто необхідно.

  • Про що потрібно запитати дитину в її перший шкільний день?
  • Як звати твою вчительку?
  • Як звати твого сусіда (сусідку) по парті?
  • Що нового ти дізнався сьогодні в школі?
  • Що тобі було незрозуміло? (Якщо зможете, то поясніть дитині самі, а якщо ні – не забудьте повідомити про це вчительку.)
  • З ким зі своїх однокласників ти вже познайомився? Які уроки у вас були? Чи було тобі цікаво?
  • Попросіть дитину переказати стисло те, про що їй розповідали на уроці.
  •         

ПАМ’ЯТКА ДЛЯ БАТЬКІВ: ПІДГОТОВКА ДИТИНИ ДО ШКОЛИ

  •  Частіше розмовляйте у присутності дитини про школу, шкільне життя. Спрямовуйте дитину на серйозне ставлення до навчання.
  • Не приховуйте труднощів, які чекають малюка у школі, але формуйте у нього впевненість у їх подоланні.
  • Частіше звертайте увагу дитини на її зовнішній вигляд, хороші вчинки школярів.
  • Навчіть сина чи дочку найпростіших навичок самообслуговування (вмиватися, чистити зуби, одягатися, доглядати одяг, акуратно їсти).
  • Привчіть дитину лягати спати та вставати у певний час (лягати спати не пізніше дев’ятої години вечора, вставати о сьомій годині ранку).
  • Заохочуйте малюка до малювання кольоровими олівцями, письма ручкою (написання паличок, кружечків, квадратиків).
  • Прищеплюйте дитині дбайливе ставлення до книжок, олівців, зошитів, фломастерів. Навчіть їх правильно гортати сторінки.
  • Не стримуйте інтерес до навчання, заохочуйте малюка до набуття знань, обміну враженнями від почутого, побаченого.
  • У будь-якій конфліктній ситуації не принижуйте гідності дитини, прагніть заохотити її до самовдосконалення.
  • Завжди прагніть підтримувати вихователя, вчителя, не критикуйте його в присутності дитини.

        


Що повинен знати і вміти майбутній першокласник.

 

Вислів «підготувати дитину до школи» — це не лише купівля новенької форми, портфеля й зошитів. Це ще й певний рівень знань, які майбутній першокласник повинен опанувати до того, як переступить поріг навчального закладу. Схвильована мама хапається за голову: що ж робити? Й починає екзекуції навчанням. Та чи насправді вони доречні? І чи настільки “неготова” до школи дитина, яка погано читає?

Як визначити, чи готова дитина до школи і що для цього потрібно.

Вступ до школи — це новий і надзвичайно складний етап у житті 6–7 річних дітей та їх батьків. Напевно, перед кожним з учасників цієї події стоїть безліч питань, на які вони активно шукають відповідь.

Перш за все необхідно знати, що прихід 6–7 річної дитини до школи збігається з психологічною кризою, пов’язаною з необхідністю навчання у школі і необхідністю взяти на свої маленькі плечі ряд обов’язків, які раніше виконували дорослі.

Не так важливо, чи вміє дитина читати і писати! Важливим є те, чи психологічно готова дитина до навчання, чи сформовані у неї мисленнєві операції, чи готова сприймати і слухати вчителя, чи готова до навчальних навантажень.

Ось орієнтовний перелік того, що необхідно дитині знати і вміти на кінець дошкільного періоду.

Соціально-суспільні, побутові знання

Діти знають:

  • назву нашої країни та її столиці;
  • прапор, герб України;
  • назву рідного міста, адресу, прізвище, ім’я, по-батькові батьків;
  • дні тижня, їх послідовність;
  • назву поточного місяця.

Діти вміють розповідати про свою сім’ю:

  • називати і відрізняти різні частини доби і їх послідовність;
  • розуміти поняття «вчора», «сьогодні», «завтра», називати місяці року.

Діти мають уявлення:

  • про сезонні зміни в природі;
  • про свійських та диких тварин;
  • про перелітних та зимуючих птахів;
  • про залежність змін у живій природі від змін у неживій природі;
  • про умови, необхідні для росту рослин;
  • про лісові ягоди і гриби;
  • про овочі і фрукти;
  • про дерева, кущі, квіти.

Мисленнєві операції

Діти вміють:

  • порівнювати, класифікувати, групувати предмети;
  • називати матеріали, з яких виготовлені ці предмети;
  • розуміти значення узагальнюючих слів;
  • порівнювати довжини, висоту, ширину;
  • розрізняти форму предметів.

Моторика та координація

Діти вміють:

  • прямо та твердо ходити, бігати, стрибати;
  • точно ловити та кидати м’яча;
  • протягом певного часу носити не дуже легкі та великі предмети;
  • застібати ґудзики та зав’язувати шнурки;
  • проводити на папері прямі рівні лінії;
  • «бачити» рядок у зошиті та писати у ньому;
  • бачити клітинки та точно виконувати по них малюнок.
  •         

ОЦІНИТИ ПІДГОТОВЛЕНІСТЬ СВОЄЇ ДИТИНИ ДО ШКОЛИ БАТЬКАМ ДОПОМОЖЕ ТЕСТ «ЧИ ГОТОВА ДИТИНА ДО ШКОЛИ?»

  • Чи хоче Ваша дитина йти до школи?
  • Чи думає Ваша дитина про те, що у школі вона багато дізнається й навчатися буде цікаво?
  • Чи може Ваша дитина самостійно сидіти над якоюсь справою, яка потребує зосередженості впродовж 30 хвилин (наприклад, збирати конструктор)?
  • Чи Ваша дитина у присутності незнайомих анітрохи не соромиться?
  • Чи вміє Ваша дитина складати розповіді за картинкою не коротші, ніж із п’яти речень?
  • Чи може Ваша дитина розповісти напам’ять кілька віршів?
  • Чи вміє вона відміняти іменники за числами?
  • Чи вміє Ваша дитина читати по складах або цілими словами?
  • Чи вміє Ваша дитина рахувати до 10 і назад?
  • Чи може вона розв’язувати прості задачі на віднімання й додавання одиниці?
  • Чи правильно, що Ваша дитина має тверду руку?
  • Чи любить вона малювати і розфарбовувати картинки?
  • Чи може Ваша дитина користуватися ножицями і клеєм (наприклад, робити аплікації)?
  • Чи може вона зібрати пазли з п’яти частин за хвилину?
  • Чи знає дитина назви диких і свійських тварин?
  • Чи може вона узагальнювати поняття (наприклад, назвати одним словом овочі: помідори, морква, цибуля)?
  • Чи любить Ваша дитина самостійно працювати – малювати, збирати мозаїку тощо?
  • Чи може вона розуміти і точно виконувати словесні інструкції?

 

Кожна позитивна відповідь оцінюється в 1 бал. Результати тестування залежать від кількості позитивних відповідей на запитання тесту. Отже, якщо їх:

15 – 18 – дитина готова йти до школи. Ви не дарма з нею працювали, а шкільні труднощі, якщо і виникнуть, можна легко подолати;

10 – 14 – ви на правильному шляху, дитина багато чого навчилася, а запитання, на які ви відповіли “ні”, підкажуть Вам, над чим іще потрібно попрацювати;

9 і менше – почитайте спеціальну літературу, постарайтеся приділяти більше часу заняттям з дитиною і зверніть увагу на те, чого вона не вміє.

Результати можуть Вас розчарувати. Але пам’ятайте, що всі ми – учні у школі життя. Дитина не народжується першокласником, готовність до школи – це комплекс здібностей, що піддаються корекції. Вправи, завдання, ігри, обрані Вами для розвитку дитини, легко і весело можна виконувати з мамою, татом, бабусею, старшим братом – з усіма, хто має вільний час і бажання навчатися разом з дитиною. Добираючи завдання, зверніть увагу на слабкі місця розвитку дитини.

 
 

Що потрібно першокласнику до школи?

Коли дитина готується стати першокласників, то кожна мама хоче його забезпечити всім самим необхідним. Але зараз на ринку таке велике розмаїття шкільного приладдя, що не важко і розгубитися. Перед походом на ринок або в магазин краще скласти список необхідних речей для першокласника, щоб вже точно купити все, що потрібно для навчання.

 

Що потрібно для першокласника до школи (орієнтовний список)

  1. Ранець
  2. Шкільна форма(або одяг наближений до форми): хлопчикові – темний костюм, сорочки (біла, сіра, блакитна), дівчинці – темний сарафан, піджак, спідниця, брюки з білою блузкою.
  3. Змінне взуття
  4. Канцтовари для основних предметів:

· зошити в клітинку та косу лінію – по 10 шт;

· обкладинки для зошитів – 20 шт;

· обкладинки для книг 1 класу – 1 упаковка;

· жорстка папка для зошитів – 1шт;

· закладки для книг – 1 упаковка;

· підставка для книг – 1 шт;

· ручка синя – 3-5 шт;

· прості олівці – 5 шт;

· пенал – 1 шт;

· точилка з боксом – 2шт;

· гумка – 3 шт;

· лінійка 15-20 см – 1шт.

 

5. Для уроків малювання та праці:

· кольорові олівці (більше 12 кольорів) – 1упаковка;

· альбом (24 – 36л) – 2шт

· баночка непроливайка – 1шт;

· палітра – 1шт;

· фарби акварельні (8 -10 кольорів) – 1шт;

· пензлики для малювання – товстий, середній, тонкий або 1 набір;

· кольоровий папір – 2 набори;

· кольоровий картон – 2 набори;

· білий картон – 1 упаковка;

· щільна папка для праці – 1 шт;

· клей ПВА з пензликом – 1 шт;

· фартух, нарукавники, клейонка;

· пластилін – 1 пачка;

· дощечка для ліплення пластиліну – 1 шт;

· ножиці з заокругленими кінцями – 1шт.


6. Для уроків фізкультури:

· футболка – 1-2 шт;

· спортивні штани або шорти – 1 шт;

· кеди або кросівки.

Які канцтовари зі списку для першокласника краще купувати?

Ручки
Дитина тільки починає писати, тому слід дотримуватися таких рекомендацій:
· чим простіше – тим краще, зручно лежати в руці і вона не повинна клацати;

· краще з прогумованої накладкою (краще тригранної), щоб не було мозолів;

· вибирати кулькову або масляну ручку з товщиною стрижня 05 – 07 мм.
Прості та кольорові олівці
Прості олівці повинні бути середньої м’якості (ТМ або НВ) без гумки на кінці, а кольорові навпаки, чим м’якше, тим краще ними малювати і менше будуть ламатися.
Зошити
Рекомендується купувати зошити для першокласників без яскравих малюнків, щоб вони менше відволікалися, але важливіше якість паперу :

· папір не повинен бути сірим, жовтим або сліпучо білою, краще з легким блакитним відтінком;

· яскравість разлиновки залежить від зору, для дитини з хорошим зором вибирати бліду разлиновку, а зі слабким – яскраву;

· листи не повинні бути шорсткими.
Портфель
До вибору портфеля слід поставитися дуже відповідально, адже першокласник буде його носити кожен день і не порожній, тому його треба вибирати з дитиною, щоб можна було відразу приміряти.
Вибирати слід за такими критеріями:

· спинка: краще ортопедична або жорстка з м’якими прокладками;

· лямки: шириною 4-8 см з м’якими подушками на плечах, регульовані, з легким вигином;

· вага: з вантажем не повинен перевищувати 10% ваги дитини;

· розміри: по ширині повинен відповідати плечей дитини;

· наявність світловіддзеркалюючих елементів;

· кількість кишень: краще два великих відділення і кілька маленьких кишень.
Купивши за списком все те, що потрібно для навчання першокласника у школі, ви станете спокійніше і впевненіше, а ваша дитина з великою радістю і охотою піде до школи вчитися.

 

        

Побажання батькам першокласника

 

Цього року Ваша дитина йде до першого класу. Це велика подія у Вашій сім’ї. Щоб Вашій дитині було добре, затишно i цiкаво в нашому навчальному закладі, дозвольте дати Вам кiлька порад.

Десять речей, якi повиннi зробити батьки першокласника 1-го вересня.

  1. Ваша дитина хвилюватиметься. Прикрасьте її кiмнату кульками, плакатом з веселим написом.
  2. Приготуйте маленький, барвисто оформлений подаруночок i покладiть його поряд з подушкою дитини.
  3. Якщо Ви напередоднi зiбрали портфель, все одно ще раз зазирніть до нього разом з дитиною i покладiть ще якiсь дрiбнi речi: комiчну гумку або незвичайний олiвець.
  4. Цього дня заборонiть собi повчати дитину, пiдвищувати на неї голос. Не сердьтеся i не хмуртеся!
  5. Вiдкладiть усi справи. Ви повиннi бути поряд, коли дитина переступить шкiльний порiг.
  6. Скажiть своєму першокласнику, як добре i чудово вiн виглядає.
  7. Зустрiчаючи дитину зi школи, розпитайте, що їй сподобалося, що вона робила, похвалiть за те, що вона трималася впевнено.
  8. Увечерi органiзуйте святкову вечерю.
  9. Не забудьте сказати дитинi, як сильно Ви її любите.
  10. Лягаючи спати, дайте слово i надалi бути до дитини таким лагiдним, спокiйним i уважним, як сьогоднi.

Бажаємо успiху!

 

ОПИТУВАЛЬНИК для самостійного визначення батьками рівня готовності дитини до шкільного навчання

 

Побутовий досвід дитини:

-     Чи доводилося дитині супроводжувати вас на пошту, у банк?

 -     Чи їздили ви разом з нею громадським транспортом?

-     Чи виявляє дитина сталий інтерес до якої-небудь діяльності, чи має хобі?

 -     Чи маєте ви змогу регулярно читати дитині книжки чи розповідати історії? Чи уважно й залюбки вона слухає, коли ви читаєте їй уголос?

 -     Чи виникає у дитини бажання переглядати книжки самостійно? Чи проявляє вона ін­терес до читання?

 -     Чи запитує дитина, що означають ті чи ті слова?

 -  Чи орієнтується дитина в основних просторових поняттях (правий-лівий, зверху-зни­зу), чи розрізняє величини (великий-малий, довгий-короткий тощо)

-   Чи розуміє дитина найпростіші принципи класифікації, наприклад: знайти серед кількох картинок одну «зайву» або назвати речі, які можуть котитися і які не можуть тощо?

 -     Чи може дитина втримати в пам'яті й виконати, принаймні, три вказівки?

-     Чи може дитина назвати більшість літер абетки?

-     Чи бере дитина участь в іграх інших дітей, чи ділиться з ними іграшками?

-     Чи дотримується вона черги, коли цього потребує ситуація?

-     Чи здатна дитина слухати інших, не перебиваючи?

 -     Чи може дотримуватися загальних правил у грі з іншими дітьми?

-     Чи може дитина назвати основні предмети, які її оточують?

-     Чи легко дитині відповідати на запитання дорослих?

 -     Чи може дитина пояснити призначення побутових речей,  як-от: пилосос, лійка, стіл тощо? -     Чи може дитина пояснити, де розміщено певні предмети: над столом, за стільцем, на підлозі, біля стіни тощо?

-     Чи може дитина розповісти історію, описати випадок, що стався з нею?

 -     Чи чітко дитина вимовляє слова, звуки?

-     Чи вміє дитина утворювати різні граматичні форми слів?

 -     Чи здатна дитина брати участь у спільній розмові, розігрувати які-небудь ситуації?
 

Емоційний розвиток:

-     Чи весела дитина (удома та в колі товаришів]?

-     Чи сформувався в дитини образ себе як людини, яка багато чого може?

 -     Чи легко дитині підлаштуватися до змін у звичному розпорядку дня, «переключати­ся» з одного завдання на інше?

-     Чи здатна дитина працювати самостійно, змагатися у виконанні завдань з іншими ді­тьми?

 -     Чи бадьора та зацікавлена дитина?

Фізичний розвиток:

-     Чи добре дитина чує?

 -     Чи добре вона бачить? Пам'ятайте, що навіть незначне, вчасно не скореговане зниження зору в дитини може стати причиною невстигання в навчанні, а надалі - при­звести до зниження самооцінки, проблем у поведінці.

-     Чи здатна дитина посидіти спокійно впродовж певного часу?

-     Чи розвинена в дитини координація моторних навичок? Наприклад, чи може вона вільно гратися м'ячем, стрибати, спускатися та підніматися сходами? За потреби про­консультуйтеся у дитячого невролога.

 -     Чи здорова, активна та бадьора дитина?

Слухове та зорове сприймання:

 -     Чи здатна дитина розпізнавати слова, які починаються з різних звуків, як-от: ліс-ніс, мак-лак?

 -     Чи може дитина повторити за дорослим декілька слів або цифр?

-     Чи здатна дитина переказати історію, зберігши основну думку і послідовність подій?

 -     Чи здатна дитина розкласти по порядку (в логічній послідовності) серію з чотирьох рисунків?

 -     Чи розуміє дитина, що читати правильно зліва направо?

-     Чи може дитина ідентифікувати схожі та несхожі форми? Наприклад, знайти картинку, яка не схожа на інші?

-     Чи може дитина зорово розрізняти букви й короткі слова, наприклад: [б]-[п], сум-шум, лоб-рот, кіт-лід?

 

Загальна та психологічна готовність до вступу в школуЧи вміє дитина:

 -     Пояснити за допомогою слів, а не показуючи пальцем, що вона хоче?

-     Розмовляти зв'язно, наприклад, «покажи мені...», «поясни, як...»?

 -     Розуміти зміст того, про що їй читають?

-     Чітко вимовляти своє ім'я, прізвище? Чи пам'ятає свою домашню адресу?

-     Писати олівцем чи восковою крейдою на папері?

-     Користуватися фарбами, пластиліном, кольоровими олівцями, фломастерами?

 -     Вирізати ножицями з тупими кінцями, до того ж рівно і не поранившись?

-     Слухати й виконувати отримані вказівки?

-     Уважно слухати, коли хтось із нею розмовляє?

-     Зосередитися мінімум на десять хвилин, щоб виконати отримане завдання?

-     Захоплено слухати, коли їй читають уголос або розповідають історії?

-     Позитивно оцінювати себе: я - людина, яка багато чого може?

-     «Підлаштовуватися», коли дорослі змінюють тему розмови?

-     Виявляти інтерес до предметів та явищ, які її оточують?

 -     Добре ладнати з іншими дітьми, без значних конфліктів і образ?

Ваші взаємини з дитиною, ваша роль у підготовці її до навчання (важливо відповідати чесно):

-     Чи подобається вам ваша дитина?

-     Чи дивитеся ви на дитину, коли вона з вами розмовляє?

 -     Чи справді ви слухаєте те, про що дитина говорить?

-     Чи намагаєтеся ви викликати в дитини відчуття значимості того, про що вона го­ворить?

-     Чи виправляєте ви вимову дитини?

-     Чи дозволяєте ви дитині припускатися помилок?

-     Чи хвалите ви дитину, чи обіймаєте її?

 -     Чи говорите дитині про свої почуття?

-     Чи ви смієтеся, жартуєте разом із нею?

 -     Чи щодня ви відводите час для читання дитині книжок і для бесід із нею?

-     Чи граєте ви з дитиною в ігри?

-     Чи підтримуєте ви захоплення та інтереси дитини?

-     Чи є у дитини хоча б одна-дві власні книжки?

-     Чи є у дитини вдома власна кімната чи особливе місце - «особиста територія»?

 -     Чи намагаєтеся ви показати дитині приклад, читаючи газети, журнали, книжки, вияв­ляючи інтерес до навколишніх подіями?

-     Чи обговорюєте ви з дитиною і з усією родиною щось цікаве з прочитаного або почу­того вами?

 -     Чи намагаєтеся ви сказати все за дитину, перш ніж вона сама встигне відкрити рота: наприклад, у магазині, на прийомі у лікаря або в інших ситуаціях?

-     Чи дивитеся ви телевізор разом із дитиною?

 -     Чи ставите ви дитині запитання за змістом побаченого по телевізору?

-     Чи обмежуєте ви перегляд дитиною телевізора, користування комп'ютером, планше­том тощо?

-     Чи намагаєтеся ходити з дитиною на звичайні, «безцільні» прогулянки?

 

 -     Чи були ви з дитиною в зоопарку, у театрі, у музеї? Чи збираєтеся піти куди-небудь із нею найближчим часом?